Кишеньки сливи

Хвороба кишеньки сливи вражає сливу та аличу, поширена повсюдно. Збудником хвороби є голосомчастий гриб Taphina pruni.
Гриб, що збуджує кишеньки сливи аскоспорами, зимує під лусочками бруньок, у тріщинах кори, у гілках у формі міцелію. Навесні гриб утворює сумчасте спороношення; суперечки, розлітаючись, заражають квіти. Міцелій із гілок проникає в молоді пагони, а звідти, через квітконіжки, у квітки. У уражених кишеньками сливи квіток ненормально розвивається зав'язь. З уражених зав'язей найчастіше виростають довгасті, вигнуті, м'ясисті, але з соковиті плоди, у їжу непридатні. Зростання грибка в сливових тканинах викликає їхній особливий розвиток, який призводить до так званих кишень, утворюючи потворне розростання плодів. Кісточки в них відсутні, вони складаються просто з тонкої раковини, і здебільшого в середині немає зерна. М'якуш плода при кишеньці сливи зморщена, зелена. Молоді пагони та листочки стають викривленими та роздутими.
Міцелій гриба розвивається під кутикулою уражених плодів, спороношення утворюється на поверхні і покриває плоди білувато-сірим восковим нальотом. У степовій зоні, при більш ранньому розвитку культури, кісточки у плодах утворюються, але не розвиваються та засихають разом із м'якоттю плода.
Кишеньки сливи більш сильно проявляється при прохолодній затяжній весні з підвищеною вологістю. Збудник вражає тільки плоди, що за період вегетації розвивається в одному поколінні, і повторного перезараження плодів не відбувається.

Заходи боротьби:
-обрізання та спалювання уражених пагонів у першій половині літа, коли вони добре помітні;
-збір та знищення уражених плодів до утворення на них спороношення гриба;
-обприскування до початку розпускання нирок 3%-ним розчином бордоської рідини, перед цвітінням та після нього - її замінниками.