Bepтицилез баклажану

Збудник вертицильозу баклажан: Verticillium dahliae Klcb.
Рослини відстають у зростанні, погано розвиваються, різко знижують урожай, часті випадки повної загибелі рослин.
На початкових етапах захворювання нижнє листя набуває сірувато-зеленого кольору за рахунок розвитку міжжилкових некрозів. Тканина листа між жилками буріє та висихає. Пізніше з'являються симптоми в'янення, більшість листя, починаючи знизу, жовтіє, скручується і засихає. На розрізі стебла помітне побуріння судин. Просвіти судин заповнені тонкою багатоклітинною грибницею.

Біологія патогенна:

Міцелій септований, безбарвний. Конідієносці мутовчасті, довжиною 80-160 мкм. несучі I-2 мутовки. Конідії одноклітинні, довгасті, розміром 5-12x3 мкм.
Збудник зберігається у ґрунті у формі мікросклероціїв протягом декількох років. Оптимальна температура для проростання склероції 24 26 ° С, вологість 60-70%. Патоген краще розвивається у ґрунті з рН = 7-7,5.

Заходи зашиті:

- вирощування толерантних сортів та гібридів;
- передпосівне знезараження насіння або протруювання препаратами;
- Знищення рослинних залишків після завершення вирішування баклажану;
- у теплицях необхідна дезінфекція ґрунтів, а в польових умовах бажано дотримуватися культурообігу;
- біопрепарат Триходермін, що витювлений на основі гриба-антагонісгу знижує ураженість рослини баклажана вертициллезом в 2 рази, незалежно від способу внесення в грунт;
- для профілактики захворювання у теплицях слід використовувати пропарювання чи дезінфекцію