Бурякова попелиця

Бурякова попелиця (Aphis fabae Scop.) - безкрила попелиця, чорна, із зеленуватим або коричневим відтінком. Крилаті самки блискучі, зеленувато-або коричнево-чорні. Стегна передніх ніг білі. Самці - крилаті, з вузьким, майже прямокутним тілом. Личинки світліші, переважно темнозеленого кольору. Німфи мають зачатки крил; на спинному боці черевця попарно розташовані білі плями.

Яйця чорні, блискучі. Бурякова попелиця зустрічається усюди, де ростуть бруслини, калина і жасмин. На молоді гілки цих чагарників восени попелиці відкладають яйця, які зимують. Навесні, при середній температурі повітря +7-9 ° С, з яєць розвиваються личинки, так званих попелиць-засновниць, що розмножуються шляхом живородження. Два або чотири покоління попелиць розвивається навесні на нижній стороні листя бруслини, калини та жасмину. Коли листя чагарників починає загрубувати, з'являються крилаті попелиці, буряки, що розлітаються на посіви, і різні трав'янисті рослини, де попелиця розмножується незайманим шляхом до осені. Період розвитку одного покоління влітку триває 7-14 днів. Восени крилаті попелиці перелітають знову на бруслини і калину і там народжують личинок, що розвиваються у безкрилих статевих самок, які після парування з самцями відкладають яйця на гілки.

Бурякова попелиця ушкоджує буряк, шпинат, кінські боби, квасолю, мак і меншою мірою ревінь, картопля, баклажани, гарбуз, морква, пастернак і багато дикорослих трав'янистих рослин — кропиву, будяки, осот та інші. Попелиця зазвичай живе на нижній стороні листя, на стеблах та квітконосних пагонах. Внаслідок живлення та висмоктування клітинного соку та виділення попелицями слини у тканині рослини листя скручується у поздовжньому напрямку, через що рослини відстають у рості, дають знижений урожай. Особливо сильно страждають насінники буряків: пагони у них в'януть, урожай насіння і якість їх різко падає.

За спостереженнями, масовому розвитку бурякової попелиці, сприяють тривала тепла осінь попереднього року, раннє настання весни при досить високій температурі та при відносній вологості повітря не менше 60%, невеликі дощі в період розвитку попелиць. Навпаки, розвиток попелиці припиняється при ранньому настанні осінніх заморозків, пізній настання весни та зниженні температури повітря у квітні-червні, посушливій погоді в період травня-червня (відносна вологість повітря 50% і нижче) та при випаданні сильних злив.
Попелиць знищують хижі комахи - сонечка, мухи-сірфіди і наїзники (Aphidius).

Заходи боротьби:
- для знищення попелиць застосовують обприскування рослин інсектицидами, тютюновим настоєм чи 2% розчином мила;
- можна застосовувати відвар висушеного полину (1 кг на 10 л води з додаванням 40 г мила).
Обприскування та обпилювання треба проводити на самому початку появи попелиць, поки листя ще не скручене. При осередковому ураженні сім'яників кінчики пагонів, на яких знаходиться попелиця, занурюють у посудину з розчином отрути. На кущах бруслини, калини, що ростуть поблизу посівів буряків, попелиць знищують також обприскуванням інсектицидами.
Правильне застосування агротехнічних прийомів, що підсилюють зростання буряків, боротьба з бур'янами знижують шкоду, яку завдають попелиці.