Біла гниль огірка

Гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib). є збудником білої гнилі огірка. Крім огірка, патоген вражає рослини понад 60 сімейств. Біла гнилизна огірка поширена повсюдно. Розвивається усім частинах рослини від коріння і до плодів. Вражає рослина у всіх фазах її розвитку – від сходів до дозрівання плодів. На початку літа молоді рослини гинуть від ураження кореневої системи та стебел. Там спочатку утворюються рідкі мокрі плями, які покриваються білою, ватоподібною грибницею. Поступово захворювання переміщається вгору стеблом рослини. Біла гниль огірка може також викликати всихання плодоносних стебел та зниження врожаю. Уражені тканини жовтіють, буріють, покриваються пухнастим нальотом. Стебла швидко засихають. Якщо розвиток грибниці відбувається усередині стебел, на стеблах чи плодах з'являється слиз. При загущених посадках та поганій вентиляції захворювання швидко поширюється, знищуючи плодові рослини. При прихованій формі захворювання часто і на вигляд здорові плоди непридатні до вживання, тому що швидко згнивають і розкладаються навіть у засоленому вигляді.
Інфекція зберігається у ґрунті та в рослинних залишках у вигляді грибних склероцій. Первинне зараження рослин білою гниллю відбувається з допомогою сумкоспор. Підвищена вологість ґрунту та низькі добові температури є найбільш сприятливими умовами для розвитку білої гнилі огірка.
Заходи боротьби:
- Дотримання сівозміни;
- збирання та спалювання рослинних залишків уражених рослин;
- регулярні вибракування загнилих стебел і плодів, видалення загнилих молодих рослин з грудкою землі;
- обробка посівів на ранніх стадіях фунгіцидами.