Вертицильозне в'янення перцю

Вертицильозне в'янення перцю викликають два види грибів - Verticillium dahliae Kleb, який переважає в низинах та V.albo-atrum, який переважає на високогір'ях. Крім перцю вертицильозне в'янення вражає картопля, томати, огірки, баклажани та інші культури. Перші ознаки захворювання проявляються перед цвітінням. Уражені рослини відстають у зростанні, у них деформовані міжвузля та дрібні темно-зелені листочки. На самому нижньому листі з'являється обмежена хлоротична плямистість, яка з часом охоплює листя повністю. Уражене вертициллезним в'яненням листя жовтіє, відмирає і опадає. Поширюється захворювання від основи рослини до її верхівки. При цьому листя відмирає і опадає, а пізніше і вся рослина повністю відмирає. Якщо рослина, заражене ранніх фазах розвитку, то ньому утворюється зав'язь, а при пізнішому зараженні плоди утворюються, але вони дрібні і зморщені. Зовні коріння заражених рослин виглядає здоровим. Але при поперечному розрізі стебла такої рослини видно побурілі і відмерлі клітини провідної системи. Окремі ознаки вертициллезного в'янення схожі на ознаки огіркової мозаїки. Разом з тим вертицильозне в'янення відрізняється такими ознаками: темним кольором листя, відсутністю зигзагоподібності центральної жилки та темним фарбуванням судинної тканини.
Патогени зберігаються у рослинних рештках та у ґрунті, де зберігають життєздатність до 10 років. Зараження відбувається при попаданні інфекції в рослину через коріння або через ранки, отримані при розсадженні рослин або обробітку ґрунту.
Вертицильоз сильно розвивається при монокультурному вирощуванні. Вищий ступінь ураження спостерігається на легких ґрунтах. Оптимальними умовами розвитку патогену є відносно висока температура від +25°З понижена вологість грунту. Тому в липні та серпні спостерігається прогресування захворювання, а зі зниженням температури у вересні, спостерігається відновлення рослин, і часто в нижній частині стебла утворюються бічні пагони.
Заходи боротьби:
- Вирощування перцю у 4-5-річній сівозміні.
- Збір та знищення рослинних залишків.
- Вирощування здорової розсади.
- Хімічне та термічне знезараження ґрунту.
- Вирощування сортів та гібридів, стійких до цього захворювання.