Корнієд буряків

Збудники коренеду буряків – близько 100 видів грибів та бактерій. Найчастіше це гриби та псевдогриби з родів Aphanomyces, Pythium, Fusarium, Phoma, Rhizoctonia, Penicillium. бактерії з пологів Pectobacterium та Pseudomonas.
Захворюванню також сприяють несприятливі умови для розвитку сходів, низька якість насіння та одночасне ураження мікроорганізмами.
Шкідливість: Захворювання викликає недружність та зрідженість сходів внаслідок ураження та загибелі проростків ще при підземному їх розвитку. Надалі корнієд призводить до зрідженості посівів та відставання у розвитку рослин, що є однією з причин зниження врожаю (на 10—40%) та погіршення його якості.
Симптоми: Уражаються зазвичай молоді проростки буряків у період від проростання насіння до утворення другої пари справжнього листя, коли закінчується линяння кореня. У проростків загнивають корінь та підсім'ядольне коліно, а іноді черешки сім'ядолів листя. Спочатку загнивання проявляється в нижній частині кореня у вигляді склоподібних або бурих цяток, іноді у вигляді бурої смужки, а пізніше поширюється і на верхню частину кореня. На підсім'ядольному коліні утворюється кільцеподібний перехоплення з почорнілих тканин, що загнили. При сильнішому розвитку хвороби корінь загниває по всій довжині. Уражені рослини погано розвиваються і часто в'януть і гинуть. При слабкому ураженні корнієм нерідкі випадки скидання ураженої первинної кори кореня, внаслідок чого частина рослин оговтується від хвороби. Однак такі рослини гірше розвиваються та менш урожайні.
Джерело інфекції: Збудники можуть зберігатися як на насінні, так і в рослинних залишках і в грунті (протягом 5-10 років). Можливе перезараження рослин у період вегетації.
Біологія патогенів: Захворювання виявляється у всіх районах вирощування буряка. Низька якість насіння, утворення на поверхні ґрунту кірки, різкі коливання температури у поєднанні з холодною та вологою погодою послаблюють рослини та полегшують їх ураження мікроорганізмами. Видовий склад патогенів залежить від стану ґрунту, погодно-кліматичних умов, стійкості рослин та їх фази розвитку.
Збудники p. Pythium (ооміцети) мешкають у ґрунті та на рослинних рештках. Вони вражають паростки буряків переважно у ранній період, часто до появи сходів над поверхнею ґрунту. Патоген утворює білу повстяну грибницю на якій з'являються слаборозгалужені зооспорангієносці із зооспорангіями, що здійснюють перезараження рослин. За наявності крапель води вони проростають зооспорами, за відсутності зооспорангії можуть проростати як конідії. На рослинних рештках збудник утворює ооспори, які можуть довго зберігатися у ґрунті. Підвищена активність відзначається при вологості ґрунту понад 60% та температурі більше 16°С.
Ооміцет p. Aphanomyces поселяється в ґрунті на рослинних рештках і вражає переважно надземну частину підсім'ядольного коліна паростка буряків. Збудник утворює білу з сіруватим відтінком павутинну грибницю з подовженими зооспорангіями, зберігається у вигляді ооспор. Оптимальною умовою для проростання є висока вологість ґрунту.
Гриби нар. Fusarium розвиваються на рослинних рештках, у грунті і можуть перебувати на насінні. Вони вражають паростки буряків, особливо при нестачі вологи в ґрунті, утворюючи білу павутинну грибницю з рожевим або жовтим відтінком. Розмножуються конідіями.
Гриби нар. Phoma потрапляють у ґрунт найчастіше із зараженим насінням і вражають переважно ослаблені рослини (зазвичай підземну частину сходів), утворюючи павутинну темнозабарвлену грибницю.
Гриби p. Rhizoctonia мешкають у ґрунті і вражають підземну частину сходів. На павутистій грибниці формуються склероції різної форми, які зберігаються у ґрунті. Гриб зустрічається переважно на ділянках з високим стоянням ґрунтових вод, у знижених місцях, на кислих та солонцюватих ґрунтах.
Заходи захисту:
- 3-4-річна сівозміна сприяє зниженню інфекційності ґрунту. Хорошими попередниками є озимі зернові та зернобобові культури, редька, горох, але найкраще — чиста або частково зайнята пара;
- якісна основна обробка ґрунту та вапнування кислих ґрунтів значно знижують інфекційне тло;
- збалансоване використання органо-мінеральних добрив покращує ріст та розвиток рослин та сприяє підвищенню їх стійкості до коренеду;
- у попередженні розвитку коренеду велике значення мають посівні якості насіння - краще використовувати одноросткове, дражоване насіння;
- необхідно уникати як ранньої сівби в холодну (менше 8°С) незрілу грунт так і спізнюватися з посівом, що призводить до висушення верхніх шарів грунту;
- дотримуватися оптимальних норм висіву насіння (18-20 шт. на погонний метр) і глибину їх загортання (залежно від зволоження та якості ґрунту, в середньому 3-4 см);
- як протруйники насіння від комплексу збудників коренеду використовувати фунгіциди.